| | |
| заволіка́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | заволіка́тися, заволіка́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | заволіка́ймося, заволіка́ймось |
| 2 особа | заволіка́йся, заволіка́йсь | заволіка́йтеся, заволіка́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | заволіка́тимуся, заволіка́тимусь | заволіка́тимемося, заволіка́тимемось, заволіка́тимемся |
| 2 особа | заволіка́тимешся | заволіка́тиметеся, заволіка́тиметесь |
| 3 особа | заволіка́тиметься | заволіка́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | заволіка́юся, заволіка́юсь | заволіка́ємося, заволіка́ємось, заволіка́ємся |
| 2 особа | заволіка́єшся | заволіка́єтеся, заволіка́єтесь |
| 3 особа | заволіка́ється | заволіка́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| заволіка́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | заволіка́вся, заволіка́всь | заволіка́лися, заволіка́лись |
| жін. р. | заволіка́лася, заволіка́лась |
| сер. р. | заволіка́лося, заволіка́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| заволіка́вшись |
