| за́всі́дний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | за́всі́дний | за́всі́дна | за́всі́дне | за́всі́дні |
| родовий | за́всі́дного | за́всі́дної | за́всі́дного | за́всі́дних |
| давальний | за́всі́дному | за́всі́дній | за́всі́дному | за́всі́дним |
| знахідний | за́всі́дний, за́всі́дного | за́всі́дну | за́всі́дне | за́всі́дні, за́всі́дних |
| орудний | за́всі́дним | за́всі́дною | за́всі́дним | за́всі́дними |
| місцевий | на/у за́всі́дному, за́всі́днім | на/у за́всі́дній | на/у за́всі́дному, за́всі́днім | на/у за́всі́дних |
| [розм.] | ||||