| | |
| заву́жувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | заву́жувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | заву́жуймо |
| 2 особа | заву́жуй | заву́жуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | заву́жуватиму | заву́жуватимемо, заву́жуватимем |
| 2 особа | заву́жуватимеш | заву́жуватимете |
| 3 особа | заву́жуватиме | заву́жуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | заву́жую | заву́жуємо, заву́жуєм |
| 2 особа | заву́жуєш | заву́жуєте |
| 3 особа | заву́жує | заву́жують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| заву́жуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | заву́жував | заву́жували |
| жін. р. | заву́жувала |
| сер. р. | заву́жувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| заву́жуваний |
| Безособова форма |
| заву́жувано |
| Дієприслівник |
| заву́жувавши |
