| за́вчений – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | за́вчений | за́вчена | за́вчене | за́вчені |
| родовий | за́вченого | за́вченої | за́вченого | за́вчених |
| давальний | за́вченому | за́вченій | за́вченому | за́вченим |
| знахідний | за́вчений | за́вчену | за́вчене | за́вчені |
| орудний | за́вченим | за́вченою | за́вченим | за́вченими |
| місцевий | на/у за́вченому, за́вченім | на/у за́вченій | на/у за́вченому, за́вченім | на/у за́вчених |