| | |
| зав’я́зувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | зав’я́зувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | зав’я́зуймо |
| 2 особа | зав’я́зуй | зав’я́зуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зав’я́зуватиму | зав’я́зуватимемо, зав’я́зуватимем |
| 2 особа | зав’я́зуватимеш | зав’я́зуватимете |
| 3 особа | зав’я́зуватиме | зав’я́зуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зав’я́зую | зав’я́зуємо, зав’я́зуєм |
| 2 особа | зав’я́зуєш | зав’я́зуєте |
| 3 особа | зав’я́зує | зав’я́зують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| зав’я́зуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | зав’я́зував | зав’я́зували |
| жін. р. | зав’я́зувала |
| сер. р. | зав’я́зувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| зав’я́зувавши |
