| | |
| завіря́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | завіря́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | завіря́ймо |
| 2 особа | завіря́й | завіря́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | завіря́тиму | завіря́тимемо, завіря́тимем |
| 2 особа | завіря́тимеш | завіря́тимете |
| 3 особа | завіря́тиме | завіря́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | завіря́ю | завіря́ємо, завіря́єм |
| 2 особа | завіря́єш | завіря́єте |
| 3 особа | завіря́є | завіря́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| завіря́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | завіря́в | завіря́ли |
| жін. р. | завіря́ла |
| сер. р. | завіря́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| завіря́вши |
