| загорьо́ваний1 – дієприкметник | ||||
| (знедолений) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | загорьо́ваний | загорьо́вана | загорьо́ване | загорьо́вані |
| родовий | загорьо́ваного | загорьо́ваної | загорьо́ваного | загорьо́ваних |
| давальний | загорьо́ваному | загорьо́ваній | загорьо́ваному | загорьо́ваним |
| знахідний | загорьо́ваний, загорьо́ваного | загорьо́вану | загорьо́ване | загорьо́вані, загорьо́ваних |
| орудний | загорьо́ваним | загорьо́ваною | загорьо́ваним | загорьо́ваними |
| місцевий | на/у загорьо́ваному, загорьо́ванім | на/у загорьо́ваній | на/у загорьо́ваному, загорьо́ванім | на/у загорьо́ваних |
| [розм.] | ||||