загрібни́й1 – прикметник | ||||
(призначений для загрібання) | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | загрібни́й | загрібна́ | загрібне́ | загрібні́ |
родовий | загрібно́го | загрібно́ї | загрібно́го | загрібни́х |
давальний | загрібно́му | загрібні́й | загрібно́му | загрібни́м |
знахідний | загрібни́й, загрібно́го | загрібну́ | загрібне́ | загрібні́, загрібни́х |
орудний | загрібни́м | загрібно́ю | загрібни́м | загрібни́ми |
місцевий | на/у загрібно́му, загрібні́м | на/у загрібні́й | на/у загрібно́му, загрібні́м | на/у загрібни́х |
[спец.] |