| загрі́тий – дієприкметник | ||||
| (зігрітий) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | загрі́тий | загрі́та | загрі́те | загрі́ті |
| родовий | загрі́того | загрі́тої | загрі́того | загрі́тих |
| давальний | загрі́тому | загрі́тій | загрі́тому | загрі́тим |
| знахідний | загрі́тий, загрі́того | загрі́ту | загрі́те | загрі́ті, загрі́тих |
| орудний | загрі́тим | загрі́тою | загрі́тим | загрі́тими |
| місцевий | на/у загрі́тому, загрі́тім | на/у загрі́тій | на/у загрі́тому, загрі́тім | на/у загрі́тих |
| [діал.] | ||||