| загугня́вити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | загугня́вити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | загугня́вмо | |
| 2 особа | загугня́в | загугня́вте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | загугня́влю | загугня́вимо, загугня́вим |
| 2 особа | загугня́виш | загугня́вите |
| 3 особа | загугня́вить | загугня́влять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | загугня́вив | загугня́вили |
| жін.р. | загугня́вила | |
| сер.р. | загугня́вило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| загугня́вивши | ||