загу́каний – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | загу́каний | загу́кана | загу́кане | загу́кані |
родовий | загу́каного | загу́каної | загу́каного | загу́каних |
давальний | загу́каному | загу́каній | загу́каному | загу́каним |
знахідний | загу́каний, загу́каного | загу́кану | загу́кане | загу́кані, загу́каних |
орудний | загу́каним | загу́каною | загу́каним | загу́каними |
місцевий | на/у загу́каному, загу́канім | на/у загу́каній | на/у загу́каному, загу́канім | на/у загу́каних |
[розм.] |