загуща́влений – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | загуща́влений | загуща́влена | загуща́влене | загуща́влені |
родовий | загуща́вленого | загуща́вленої | загуща́вленого | загуща́влених |
давальний | загуща́вленому | загуща́вленій | загуща́вленому | загуща́вленим |
знахідний | загуща́влений | загуща́влену | загуща́влене | загуща́влені |
орудний | загуща́вленим | загуща́вленою | загуща́вленим | загуща́вленими |
місцевий | на/у загуща́вленому, загуща́вленім | на/у загуща́вленій | на/у загуща́вленому, загуща́вленім | на/у загуща́влених |
[розм.] |