задові́льний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | задові́льний | задові́льна | задові́льне | задові́льні |
родовий | задові́льного | задові́льної | задові́льного | задові́льних |
давальний | задові́льному | задові́льній | задові́льному | задові́льним |
знахідний | задові́льний | задові́льну | задові́льне | задові́льні |
орудний | задові́льним | задові́льною | задові́льним | задові́льними |
місцевий | на/у задові́льному, задові́льнім | на/у задові́льній | на/у задові́льному, задові́льнім | на/у задові́льних |