| задовільня́тися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | задовільня́тися, задовільня́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | задовільня́ймося, задовільня́ймось | |
| 2 особа | задовільня́йся, задовільня́йсь | задовільня́йтеся, задовільня́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | задовільня́тимуся, задовільня́тимусь | задовільня́тимемося, задовільня́тимемось, задовільня́тимемся |
| 2 особа | задовільня́тимешся | задовільня́тиметеся, задовільня́тиметесь |
| 3 особа | задовільня́тиметься | задовільня́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | задовільня́юся, задовільня́юсь | задовільня́ємося, задовільня́ємось, задовільня́ємся |
| 2 особа | задовільня́єшся | задовільня́єтеся, задовільня́єтесь |
| 3 особа | задовільня́ється | задовільня́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| задовільня́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | задовільня́вся, задовільня́всь | задовільня́лися, задовільня́лись |
| жін. р. | задовільня́лася, задовільня́лась | |
| сер. р. | задовільня́лося, задовільня́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| задовільня́вшись | ||