| зажа́тий1 – дієприкметник | ||||
| (зрізаний; оброблений в ході жнив) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | зажа́тий | зажа́та | зажа́те | зажа́ті |
| родовий | зажа́того | зажа́тої | зажа́того | зажа́тих |
| давальний | зажа́тому | зажа́тій | зажа́тому | зажа́тим |
| знахідний | зажа́тий, зажа́того | зажа́ту | зажа́те | зажа́ті, зажа́тих |
| орудний | зажа́тим | зажа́тою | зажа́тим | зажа́тими |
| місцевий | на/у зажа́тому, зажа́тім | на/у зажа́тій | на/у зажа́тому, зажа́тім | на/у зажа́тих |