| | |
| закип’я́чуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | закип’я́чуватися, закип’я́чуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | закип’я́чуватиметься | закип’я́чуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | закип’я́чується | закип’я́чуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| закип’я́чуючись* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | закип’я́чувався, закип’я́чувавсь | закип’я́чувалися, закип’я́чувались |
| жін. р. | закип’я́чувалася, закип’я́чувалась |
| сер. р. | закип’я́чувалося, закип’я́чувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| закип’я́чувавшись |
