| закипі́лий1 – дієприкметник | ||||
| (від: закипі”ти) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | закипі́лий | закипі́ла | закипі́ле | закипі́лі |
| родовий | закипі́лого | закипі́лої | закипі́лого | закипі́лих |
| давальний | закипі́лому | закипі́лій | закипі́лому | закипі́лим |
| знахідний | закипі́лий | закипі́лу | закипі́ле | закипі́лі |
| орудний | закипі́лим | закипі́лою | закипі́лим | закипі́лими |
| місцевий | на/у закипі́лому, закипі́лім | на/у закипі́лій | на/у закипі́лому, закипі́лім | на/у закипі́лих |