| | |
| закли́нюватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | закли́нюватися, закли́нюватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | закли́нюватиметься | закли́нюватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | закли́нюється | закли́нюються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| закли́нюючись* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | закли́нювався, закли́нювавсь | закли́нювалися, закли́нювались |
| жін. р. | закли́нювалася, закли́нювалась |
| сер. р. | закли́нювалося, закли́нювалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| закли́нювавшись |
