| | |
| закури́тися1 – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (закоптитися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | закури́тися, закури́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | закурі́мося, закурі́мось, закурі́мся |
| 2 особа | закури́ся, закури́сь | закурі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | закурю́ся, закурю́сь | закуримо́ся, закуримо́сь, закури́мся |
| 2 особа | закури́шся | закурите́ся, закурите́сь |
| 3 особа | закури́ться | закуря́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | закури́вся, закури́всь | закури́лися, закури́лись |
| жін.р. | закури́лася, закури́лась |
| сер.р. | закури́лося, закури́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| закури́вшись |
