| | |
| залю́блюватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | залю́блюватися, залю́блюватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | залю́блюймося, залю́блюймось |
| 2 особа | залю́блюйся, залю́блюйсь | залю́блюйтеся, залю́блюйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | залю́блюватимуся, залю́блюватимусь | залю́блюватимемося, залю́блюватимемось, залю́блюватимемся |
| 2 особа | залю́блюватимешся | залю́блюватиметеся, залю́блюватиметесь |
| 3 особа | залю́блюватиметься | залю́блюватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | залю́блююся, залю́блююсь | залю́блюємося, залю́блюємось, залю́блюємся |
| 2 особа | залю́блюєшся | залю́блюєтеся, залю́блюєтесь |
| 3 особа | залю́блюється | залю́блюються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| залю́блюючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | залю́блювався, залю́блювавсь | залю́блювалися, залю́блювались |
| жін. р. | залю́блювалася, залю́блювалась |
| сер. р. | залю́блювалося, залю́блювалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| залю́блювавшись |
