| | |
| замета́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | замета́тися, замета́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | замета́ймося, замета́ймось, замечі́мося, замечі́мось, замечі́мся |
| 2 особа | замета́йся, замета́йсь, замечи́ся, замечи́сь | замета́йтеся, замета́йтесь, замечі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | замета́юся, замета́юсь, замечу́ся, замечу́сь | замета́ємося, замета́ємось, замета́ємся, заме́чемося, заме́чемось, заме́чемся |
| 2 особа | замета́єшся, заме́чешся | замета́єтеся, замета́єтесь, заме́четеся, заме́четесь |
| 3 особа | замета́ється, заме́четься | замета́ються, заме́чуться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | замета́вся, замета́всь | замета́лися, замета́лись |
| жін.р. | замета́лася, замета́лась |
| сер.р. | замета́лося, замета́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| замета́вшись |
