| | |
| заме́тувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | заме́тувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | заме́туймо |
| 2 особа | заме́туй | заме́туйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | заме́туватиму | заме́туватимемо, заме́туватимем |
| 2 особа | заме́туватимеш | заме́туватимете |
| 3 особа | заме́туватиме | заме́туватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | заме́тую | заме́туємо, заме́туєм |
| 2 особа | заме́туєш | заме́туєте |
| 3 особа | заме́тує | заме́тують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| заме́туючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | заме́тував | заме́тували |
| жін. р. | заме́тувала |
| сер. р. | заме́тувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| заме́тувавши |
