| запли́влий – дієприкметник | ||||
| (від: запливти – покритися чимсь) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | запли́влий | запли́вла | запли́вле | запли́влі |
| родовий | запли́влого | запли́влої | запли́влого | запли́влих |
| давальний | запли́влому | запли́влій | запли́влому | запли́влим |
| знахідний | запли́влого, запли́влий | запли́влу | запли́вле | запли́влих, запли́влі |
| орудний | запли́влим | запли́влою | запли́влим | запли́влими |
| місцевий | на/у запли́влому, запли́влім | на/у запли́влій | на/у запли́влому, запли́влім | на/у запли́влих |