| запра́вити1 – дієслово доконаного виду | ||
| (сховати кінці чогось; вставити; додати) | ||
| Інфінітив | запра́вити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | запра́вмо | |
| 2 особа | запра́в | запра́вте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | запра́влю | запра́вимо, запра́вим |
| 2 особа | запра́виш | запра́вите |
| 3 особа | запра́вить | запра́влять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | запра́вив | запра́вили |
| жін.р. | запра́вила | |
| сер.р. | запра́вило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| запра́влений | ||
| Безособова форма | ||
| запра́влено | ||
| Дієприслівник | ||
| запра́вивши | ||