| | |
| засо́вувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | засо́вувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | засо́вуймо |
| 2 особа | засо́вуй | засо́вуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | засо́вуватиму | засо́вуватимемо, засо́вуватимем |
| 2 особа | засо́вуватимеш | засо́вуватимете |
| 3 особа | засо́вуватиме | засо́вуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | засо́вую | засо́вуємо, засо́вуєм |
| 2 особа | засо́вуєш | засо́вуєте |
| 3 особа | засо́вує | засо́вують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| засо́вуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | засо́вував | засо́вували |
| жін. р. | засо́вувала |
| сер. р. | засо́вувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| засо́вувавши |
