| | | | |
| застано́влений1 – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| (захаращений) | | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | застано́влений | застано́влена | застано́влене | застано́влені |
| родовий | застано́вленого | застано́вленої | застано́вленого | застано́влених |
| давальний | застано́вленому | застано́вленій | застано́вленому | застано́вленим |
| знахідний | застано́влений | застано́влену | застано́влене | застано́влені |
| орудний | застано́вленим | застано́вленою | застано́вленим | застано́вленими |
| місцевий | на/у застано́вленому, застано́вленім | на/у застано́вленій | на/у застано́вленому, застано́вленім | на/у застано́влених |
| | | | |
| [розм.] | | | | |
