| зати́рити – дієслово доконаного виду | ||
| (занести, закинути щось куди-небудь далеко або так, що важко знайти) | ||
| Інфінітив | зати́рити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | зати́рмо | |
| 2 особа | зати́р | зати́рте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | зати́рю | зати́римо, зати́рим |
| 2 особа | зати́риш | зати́рите |
| 3 особа | зати́рить | зати́рять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | зати́рив | зати́рили |
| жін.р. | зати́рила | |
| сер.р. | зати́рило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| зати́ривши | ||