| захо́дець – іменник чоловічого роду, істота | ||
| (той, хто прийшов, приїхав звідки-небудь) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | захо́дець | захі́дці |
| родовий | захі́дця | захі́дців |
| давальний | захі́дцеві, захі́дцю | захі́дцям |
| знахідний | захі́дця | захі́дців |
| орудний | захі́дцем | захі́дцями |
| місцевий | на/у захі́дцеві, захі́дцю, захі́дці | на/у захі́дцях |
| кличний | захі́дцю | захі́дці |
| [рідко] |