| зацвірінча́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | зацвірінча́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | зацвірінчі́мо, зацвірінчі́м | |
| 2 особа | зацвірінчи́ | зацвірінчі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | зацвірінчу́ | зацвірінчимо́, зацвірінчи́м |
| 2 особа | зацвірінчи́ш | зацвірінчите́ |
| 3 особа | зацвірінчи́ть | зацвірінча́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | зацвірінча́в | зацвірінча́ли |
| жін.р. | зацвірінча́ла | |
| сер.р. | зацвірінча́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| зацвірінча́вши | ||