СКОВОРОДА Григорій Савич – Байки Харківські
Сила була така: “Дивуюся iз забобону вашого, що в свiтi знайшли те, чого нiколи нiде нема й не бувало,- хто вам посiяв божевiлля, начебто у свiтi є якесь там сонце? … Хто це розжує, той знає, що значить ритм. … Бог усiм благодiйник, але не до всiх його слово: “Знайдеш Давида, мужа за серцем своїм”[47], а лише до тих, хто серце своє поклав на вiру, про все вдячно вiрять, сподiваються i чують його: “Ви друзi мої” (15, Іван, до євреїв)[48].