| зачмутува́ти – дієслово доконаного виду | ||
| (почати пестити) | ||
| Інфінітив | зачмутува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | зачмуту́ймо | |
| 2 особа | зачмуту́й | зачмуту́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | зачмуту́ю | зачмуту́ємо, зачмуту́єм |
| 2 особа | зачмуту́єш | зачмуту́єте |
| 3 особа | зачмуту́є | зачмуту́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | зачмутува́в | зачмутува́ли |
| жін.р. | зачмутува́ла | |
| сер.р. | зачмутува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| зачмутува́вши | ||