| | |
| заінвентаризува́ти – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | заінвентаризува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | заінвентаризу́ймо |
| 2 особа | заінвентаризу́й | заінвентаризу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | заінвентаризу́ю | заінвентаризу́ємо, заінвентаризу́єм |
| 2 особа | заінвентаризу́єш | заінвентаризу́єте |
| 3 особа | заінвентаризу́є | заінвентаризу́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | заінвентаризува́в | заінвентаризува́ли |
| жін.р. | заінвентаризува́ла |
| сер.р. | заінвентаризува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| заінвентаризо́ваний |
| Безособова форма |
| заінвентаризо́вано |
| Дієприслівник |
| заінвентаризува́вши |
