| заї́жджений1 – дієприкметник | ||||
| (змучений) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | заї́жджений | заї́жджена | заї́жджене | заї́жджені |
| родовий | заї́ждженого | заї́ждженої | заї́ждженого | заї́жджених |
| давальний | заї́ждженому | заї́ждженій | заї́ждженому | заї́ждженим |
| знахідний | заї́жджений | заї́жджену | заї́жджене | заї́жджені |
| орудний | заї́ждженим | заї́ждженою | заї́ждженим | заї́ждженими |
| місцевий | на/у заї́ждженому, заї́ждженім | на/у заї́ждженій | на/у заї́ждженому, заї́ждженім | на/у заї́жджених |