| звукофіко́ваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | звукофіко́ваний | звукофіко́вана | звукофіко́ване | звукофіко́вані |
| родовий | звукофіко́ваного | звукофіко́ваної | звукофіко́ваного | звукофіко́ваних |
| давальний | звукофіко́ваному | звукофіко́ваній | звукофіко́ваному | звукофіко́ваним |
| знахідний | звукофіко́ваний, звукофіко́ваного | звукофіко́вану | звукофіко́ване | звукофіко́вані, звукофіко́ваних |
| орудний | звукофіко́ваним | звукофіко́ваною | звукофіко́ваним | звукофіко́ваними |
| місцевий | на/у звукофіко́ваному, звукофіко́ванім | на/у звукофіко́ваній | на/у звукофіко́ваному, звукофіко́ванім | на/у звукофіко́ваних |