| | |
| звідникува́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | звідникува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | звіднику́ймо |
| 2 особа | звіднику́й | звіднику́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | звідникува́тиму | звідникува́тимемо, звідникува́тимем |
| 2 особа | звідникува́тимеш | звідникува́тимете |
| 3 особа | звідникува́тиме | звідникува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | звіднику́ю | звіднику́ємо, звіднику́єм |
| 2 особа | звіднику́єш | звіднику́єте |
| 3 особа | звіднику́є | звіднику́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| звіднику́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | звідникува́в | звідникува́ли |
| жін. р. | звідникува́ла |
| сер. р. | звідникува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| звідникува́вши |
