| зві́ситися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | зві́ситися, зві́ситись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | зві́сьмося, зві́сьмось | |
| 2 особа | зві́сься | зві́сьтеся, зві́сьтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | зві́шуся, зві́шусь | зві́симося, зві́симось, зві́симся |
| 2 особа | зві́сишся | зві́ситеся, зві́ситесь |
| 3 особа | зві́ситься | зві́сяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | зві́сився, зві́сивсь | зві́силися, зві́сились |
| жін.р. | зві́силася, зві́силась | |
| сер.р. | зві́силося, зві́силось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| зві́сившись | ||