здоби́чний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | здоби́чний | здоби́чна | здоби́чне | здоби́чні |
родовий | здоби́чного | здоби́чної | здоби́чного | здоби́чних |
давальний | здоби́чному | здоби́чній | здоби́чному | здоби́чним |
знахідний | здоби́чний, здоби́чного | здоби́чну | здоби́чне | здоби́чні, здоби́чних |
орудний | здоби́чним | здоби́чною | здоби́чним | здоби́чними |
місцевий | на/у здоби́чному, здоби́чнім | на/у здоби́чній | на/у здоби́чному, здоби́чнім | на/у здоби́чних |