| здоби́чник – іменник чоловічого роду, істота | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | здоби́чник | здоби́чники |
| родовий | здоби́чника | здоби́чників |
| давальний | здоби́чникові, здоби́чнику | здоби́чникам |
| знахідний | здоби́чника | здоби́чників |
| орудний | здоби́чником | здоби́чниками |
| місцевий | на/у здоби́чникові, здоби́чнику | на/у здоби́чниках |
| кличний | здоби́чнику | здоби́чники |