| | |
| здумі́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (здивуватися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | здумі́тися, здумі́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | здумі́ймося, здумі́ймось |
| 2 особа | здумі́йся, здумі́йсь | здумі́йтеся, здумі́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | здумі́юся, здумі́юсь | здумі́ємося, здумі́ємось, здумі́ємся |
| 2 особа | здумі́єшся | здумі́єтеся, здумі́єтесь |
| 3 особа | здумі́ється | здумі́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | здумі́вся, здумі́всь | здумі́лися, здумі́лись |
| жін.р. | здумі́лася, здумі́лась |
| сер.р. | здумі́лося, здумі́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| здумі́вшись |
