| | |
| зи́чити1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (бажати комусь чогось) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | зи́чити |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | зи́чмо |
| 2 особа | зич | зи́чте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зи́читиму | зи́читимемо, зи́читимем |
| 2 особа | зи́читимеш | зи́читимете |
| 3 особа | зи́читиме | зи́читимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зи́чу | зи́чимо, зи́чим |
| 2 особа | зи́чиш | зи́чите |
| 3 особа | зи́чить | зи́чать |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| зи́чачи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | зи́чив | зи́чили |
| жін. р. | зи́чила |
| сер. р. | зи́чило |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| зи́чивши |
