| | |
| знадоби́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | знадоби́тися, знадоби́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | знадобі́мося, знадобі́мось, знадобі́мся |
| 2 особа | знадоби́ся, знадоби́сь | знадобі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | знадоблю́ся, знадоблю́сь | знадобимо́ся, знадоби́мось, знадоби́мся |
| 2 особа | знадоби́шся | знадобите́ся, знадобите́сь |
| 3 особа | знадоби́ться | знадобля́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | знадоби́вся, знадоби́всь | знадоби́лися, знадоби́лись |
| жін.р. | знадоби́лася, знадоби́лась |
| сер.р. | знадоби́лося, знадоби́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| знадоби́вшись |
