зректи́ся – дієслово доконаного виду | ||
Інфінітив | зректи́ся, зректи́сь | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | зречі́мося, зречі́мось, зречі́мся | |
2 особа | зречи́ся, зречи́сь | зречі́ться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | зречу́ся, зречу́сь | зречемо́ся, зречемо́сь, зрече́мся |
2 особа | зрече́шся | зречете́ся, зречете́сь |
3 особа | зрече́ться | зречу́ться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | зрі́кся | зрекли́ся, зрекли́сь |
жін.р. | зрекла́ся, зрекла́сь | |
сер.р. | зрекло́ся, зрекло́сь | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
зрі́кшись |