| зри́вник – іменник чоловічого роду, істота | ||
| (той, хто зриває якусь справу) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | зри́вник | зри́вники |
| родовий | зри́вника | зри́вників |
| давальний | зри́вникові, зри́внику | зри́вникам |
| знахідний | зри́вника | зри́вників |
| орудний | зри́вником | зри́вниками |
| місцевий | на/у зри́вникові, зри́внику | на/у зри́вниках |
| кличний | зри́внику | зри́вники |
| [розм.] |