| | |
| зрихтува́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (підготуватися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | зрихтува́тися, зрихтува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | зрихту́ймося, зрихту́ймось |
| 2 особа | зрихту́йся, зрихту́йсь | зрихту́йтеся, зрихту́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зрихту́юся, зрихту́юсь | зрихту́ємося, зрихту́ємось, зрихту́ємся |
| 2 особа | зрихту́єшся | зрихту́єтеся, зрихту́єтесь |
| 3 особа | зрихту́ється | зрихту́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | зрихтува́вся, зрихтува́всь | зрихтува́лися, зрихтува́лись |
| жін.р. | зрихтува́лася, зрихтува́лась |
| сер.р. | зрихтува́лося, зрихтува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| зрихтува́вшись |
| | |
| [розм.] | | |
