| зруби́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | зруби́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | зрубі́мо, зрубі́м | |
| 2 особа | зруби́ | зрубі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | зрублю́ | зру́бимо, зру́бим |
| 2 особа | зру́биш | зру́бите |
| 3 особа | зру́бить | зру́блять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | зруби́в | зруби́ли |
| жін.р. | зруби́ла | |
| сер.р. | зруби́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| зру́блений | ||
| Безособова форма | ||
| зру́блено | ||
| Дієприслівник | ||
| зруби́вши | ||
| [рідко] | ||