| зру́бувати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | зру́бувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | зру́буймо | |
| 2 особа | зру́буй | зру́буйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | зру́буватиму | зру́буватимемо, зру́буватимем |
| 2 особа | зру́буватимеш | зру́буватимете |
| 3 особа | зру́буватиме | зру́буватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | зру́бую | зру́буємо, зру́буєм |
| 2 особа | зру́буєш | зру́буєте |
| 3 особа | зру́бує | зру́бують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| зру́буючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | зру́бував | зру́бували |
| жін. р. | зру́бувала | |
| сер. р. | зру́бувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| зру́бувавши | ||