зубе́ць – іменник чоловічого роду | ||
відмінок | однина | множина |
називний | зубе́ць | зубці́ |
родовий | зубця́ | зубці́в |
давальний | зубцю́, зубце́ві | зубця́м |
знахідний | зубе́ць | зубці́ |
орудний | зубце́м | зубця́ми |
місцевий | на/у зубці́, зубцю́ | на/у зубця́х |
кличний | зубцю́* | зубці́* |