| зубо́вний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | зубо́вний | зубо́вна | зубо́вне | зубо́вні |
| родовий | зубо́вного | зубо́вної | зубо́вного | зубо́вних |
| давальний | зубо́вному | зубо́вній | зубо́вному | зубо́вним |
| знахідний | зубо́вний | зубо́вну | зубо́вне | зубо́вні |
| орудний | зубо́вним | зубо́вною | зубо́вним | зубо́вними |
| місцевий | на/у зубо́вному, зубо́внім | на/у зубо́вній | на/у зубо́вному, зубо́внім | на/у зубо́вних |
| [вживається переважно у фразеологізмі: ‘зубовний скрегіт’] | ||||