| зубча́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | зубча́тий | зубча́та | зубча́те | зубча́ті |
| родовий | зубча́того | зубча́тої | зубча́того | зубча́тих |
| давальний | зубча́тому | зубча́тій | зубча́тому | зубча́тим |
| знахідний | зубча́тий | зубча́ту | зубча́те | зубча́ті |
| орудний | зубча́тим | зубча́тою | зубча́тим | зубча́тими |
| місцевий | на/у зубча́тому, зубча́тім | на/у зубча́тій | на/у зубча́тому, зубча́тім | на/у зубча́тих |