| зібга́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | зібга́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | зібга́ймо | |
| 2 особа | зібга́й | зібга́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | зібга́ю | зібга́ємо, зібга́єм |
| 2 особа | зібга́єш | зібга́єте |
| 3 особа | зібга́є | зібга́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | зібга́в | зібга́ли |
| жін.р. | зібга́ла | |
| сер.р. | зібга́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| зі́бганий | ||
| Безособова форма | ||
| зі́бгано | ||
| Дієприслівник | ||
| зібга́вши | ||